старшування

старшува́ння

-я, с.

Дія за знач. старшувати.

Значення в інших словниках

1. старшування — старшува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. старшування — СТАРШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшува́ти. На весь час морського походу від берега до берега він віддав старшування Жмайлові, який після старого Бурляя вважався в запорожців найдосвідченішим мореплавцем (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. старшування — СТАРШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшува́ти. На весь час морського походу від берега до берега він віддав старшування Жмайлові, який після старого Бурляя вважався в запорожців найдосвідченішим мореплавцем (Ле, Хмельницький, І, 1957, 396).  Словник української мови в 11 томах