стежачий сте́жачий -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до стежити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках стежачий — Стежний, див. слідчий, інвестигатор Словник чужослів Павло Штепа