стентор

сте́нтор

-а, ч., міф.

Грецький воїн, учасник Троянської війни, сила голосу якого дорівнювала силі голосів п'ятдесяти воїнів.

Значення в інших словниках

1. стентор — сте́нтор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стентор — СТЕ́НТОР, а, ч. 1. заст. Людина з дуже сильним голосом. 2. біол. Рід інфузорій з тілом, що нагадує лійку.  Словник української мови у 20 томах
3. стентор — сте́нтор (грец. Στέντωρ) 1. Ім’я одного з героїв «Іліади» Гомера. 2. Переносно – людина з дуже сильним голосом. 3. Рід інфузорій з тілом, що нагадує лійку.  Словник іншомовних слів Мельничука