стертий
сте́ртий
зітертий, -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стерти, зітерти.
2》 у знач. прикм.Пошкоджений, зруйнований тертям; який потоншав від частого довгого користування і т. ін.
|| перен. Який втратив оригінальність, виразність, своєрідність; давно всім відомий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови