стикувати

стикува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

1》 спец. Здійснювати стикування.

2》 З'єднувати, суміщати об'єкти для їх взаємодії.

3》 перен. Робити відповідними одне одному, пов'язувати.

Значення в інших словниках

1. стикувати — стикува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стикувати — СТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. З'єднувати щільно, впритул.  Словник української мови у 20 томах
3. стикувати — СТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Здійснювати стикування.  Словник української мови в 11 томах