Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
стихира —
стихи́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
стихира —
Піснеспів, який складається з певної кількості стихів, яким супроводжують виконання псалмів; стих
Словник церковно-обрядової термінології
стихира —
(гр. stihiron — написане стихами) — жанр візантійської і давньоруської гімнографії на вірші строфічної побудови. С. підпорядкована системі осмогласія. С., які мають власну мелодію, називаються самогласними, а укладені на їх подобу — подобнами.
Словник-довідник музичних термінів
стихира —
СТИХИ́РА, и, ж. Церковна пісня з біблійним сюжетом. Незабаром .. поняв [зрозумів Харко] добре і читати, і писати; єрмолой [збірник церковних пісень] увесь проспіва, стихирі [стихири] усякі (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови у 20 томах
стихира —
Похвальна вечірня і ранкова пісня під час богослужіння, церковний піснеспів
Словник застарілих та маловживаних слів
стихира —
СТИХИ́РА, и, ж. Церковна пісня з біблійним сюжетом. Незабаром.. поняв [зрозумів Харко] добре і читати, і писати; єрмолой [збірник церковних пісень] увесь проспіва, стихирі [стихири] усякі (Кв.-Осн., II, 1956, 481).
Словник української мови в 11 томах