стомливий

сто́мливий

-а, -е.

Який стомлює. Стомлива праця.

Значення в інших словниках

1. стомливий — сто́мливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стомливий — СТО́МЛИВИЙ, а, е. Який стомлює. Всі види розумової діяльності дуже стомливі – вони вимагають великої і напруженої праці головного мозку (з наук.-попул. літ.); Вкрившись плащем від льодових бризок, сиджу я, з нетерпінням чекаючи кінця цієї стомливої дороги (з наук.-попул. літ.); Стомлива праця.  Словник української мови у 20 томах
3. стомливий — СТО́МЛИВИЙ, а, е. Який стомлює. Всі види розумової діяльності дуже стомливі — вони вимагають великої і напруженої праці головного мозку (Наука.., 7, 1963, 50); Вкрившись плащем від льодових бризок, сиджу я, з нетерпінням чекаючи кінця цієї стомливої дороги (Знання.., 11, 1967, 30); Стомлива праця.  Словник української мови в 11 томах