стопоритися

сто́поритися

-иться, недок.

1》 Зупинятися, переставати діяти (про механізм, машину).

|| Закріплюватися стопором.

|| перен., розм. Затримуватися через які-небудь перепони, перешкоди.

2》 Пас. до стопорити.

Значення в інших словниках

1. стопоритися — сто́поритися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стопоритися — СТО́ПОРИТИСЯ, иться, недок. 1. Зупинятися, переставати діяти (про механізм, машину). Машини в трюмах уже затихають, стопоряться (В. Кучер); // Закріплюватися стопором.; // перен., розм. Затримуватися через які-небудь перепони, перешкоди.  Словник української мови у 20 томах
3. стопоритися — ЗУПИНЯ́ТИСЯ (переставати рухатися), СПИНЯ́ТИСЯ, СТАВА́ТИ, ПРИПИНЯ́ТИ із сл. хода, біг тощо, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ розм.; ЗАТРИ́МУВАТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (на деякий час); ЗАСТО́ПОРЮВАТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИСЯ, СТО́ПОРИТИСЯ (про машини, механізми)...  Словник синонімів української мови
4. стопоритися — СТО́ПОРИТИСЯ, иться, недок. 1. Зупинятися, переставати діяти (про механізм, машину). Машини в трюмах уже затихають, стопоряться (Кучер, Голод, 1961, 343); // Закріплюватися стопором; // перен., розм. Затримуватися через які-небудь перепони, перешкоди.  Словник української мови в 11 томах