стороження

сторо́ження

-я, с., заст.

Дія за знач. сторожити.

Значення в інших словниках

1. стороження — сторо́ження іменник середнього роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. стороження — СТОРО́ЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. сторожи́ти. – При мені можете бути безпечні .. – Ну, ну, і без вас нам нічого не станеться, – відповіла я. – А вам би ще платити за стороження (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. стороження — СТОРО́ЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. сторожи́ти. — При мені можете бути безпечні.. — Ну, ну, і без вас нам нічого не станеться, — відповіла я. — А вам би ще платити за стороження (Фр., IV, 1950, 261).  Словник української мови в 11 томах