сторопіння

сторопі́ння

-я, с., розм.

Дія і стан за знач. сторопіти.

Значення в інших словниках

1. сторопіння — сторопі́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сторопіння — СТОРОПІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопі́ти. Сторопіння не відразу облишило Слинька (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
3. сторопіння — СТОРОПІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопі́ти. Сторопіння не відразу облишило Слинька (Шовк., Інженери, 1948, 171).  Словник української мови в 11 томах