страм

-у, ч., розм.

Те саме, що сором 1-4). Набиратися страму.

На страм — щоб осоромитися.

Ні (і) стида, ні (й) страму немає (нема) в кого — хто-небудь дуже безсоромний.

Страму наносити — осоромлювати кого-небудь.

Страму наробити кому — осоромити, знеславити кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. страм — страм іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. страм — Сором, сорома, соромота, осорома, сором'язність, сором'язливість, ганьба, ганебність, див. срам  Словник чужослів Павло Штепа
3. страм — СТРАМ, у, ч., розм. Те саме, що со́ром 1. Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм (Леся Українка); [Пріська:] Он старий пан усе пристають до мене, – і не страм їм?...  Словник української мови у 20 томах
4. страм — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.  Словник синонімів української мови
5. страм — СТРАМ, у, ч., розм. Те саме, що со́ром 1-4. Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм (Л. Укр., І, 1951, 277); [Пріська:] Он старий пан усе пристають до мене, — і не страм їм?...  Словник української мови в 11 томах