страх
I страху, ч.
1》 Стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного.
|| Вираження, прояв тривоги, неспокою тощо (на обличчі, в очах і т. ін.).
На страх кому; Для (ради) страху — щоб настрахати, злякати кого-небудь.
Під страхом кари (смерті і т. ін.) — під загрозою кари, смерті і т. ін.
Взятися страхом — дуже перелякатися.
Держати (тримати) в страху кого — змушувати кого-небудь перебувати в покорі.
Наганяти страху на кого, кому, на що — викликати або посилювати у кого-небудь почуття остраху, переляку.
2》 перев. мн. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду.
3》 у знач. присл., розм. Те саме, що страшно.
4》 у знач. присл., розм. Виражає захоплення, здивування і т. ін. з приводу великої кількості кого-, чого-небудь або стосовно до когось чи чогось дуже великого, сильного тощо.
5》 у знач. присл., розм. Надзвичайно, дуже.
II :
Віддавати на страх юр. — віддавати що-небудь комусь на зберігання; платити комусь домовлену суму грошей за забезпечення цілості чого-небудь.
Приймати на страх юр. — брати у кого-небудь щось на зберігання; одержувати з когось домовлену суму грошей за забезпечення цілості чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови