страховище

страхо́вище

-а, с., розм.

1》 Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття.

|| Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін.

|| Те, що вселяє у кого-небудь почуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін.

2》 перев. мн. Розповіді, описи і т. ін. про страшні явища, випадки, ситуації тощо.

3》 перев. мн. Згубні, небезпечні своїми наслідками події, факти, які наводять страх.

Значення в інших словниках

1. страховище — страхо́вище іменник середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. страховище — кн. монстр, біб. Левіятан <сов. Левіафан>; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (минулого) біди, злигодні; страхів'я, страховіття, страховиддя, страховидло, страши|д|ло, страхопуд; п! ЖУПЕЛ.  Словник синонімів Караванського
3. страховище — див. опудало; страшило; химера  Словник синонімів Вусика
4. страховище — СТРАХО́ВИЩЕ, а, с., розм. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття. Із темряви вирізувалися розпливчасті контури страховищ, чорних, волосатих (С. Васильченко); Розмова про страхіття нагнала трохи страху на паннів [панн] і паній ..  Словник української мови у 20 томах
5. страховище — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст.  Словник синонімів української мови
6. страховище — Страхо́вище, -ща, -щу, -щем; -вища, -вищ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. страховище — СТРАХО́ВИЩЕ, а, с., розм. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття. Із темряви вирізувалися розпливчасті контури страховищ, чорних, волосатих (Вас.  Словник української мови в 11 томах
8. страховище — Страхо́вище, -ща с. Страшилище. Мир. ХРВ. 69, К. ЦН. 318. Під ногами страховища двигтіла земля. Мир. ХРВ. 129.  Словник української мови Грінченка