стреміти
стремі́ти
-млю, -миш; мн. стремлять; недок.
1》 тільки 3 ос. Стояти сторчма.
|| Виглядати звідки-небудь (про предмет, засунутий, закладений за що-небудь чи під щось).
2》 розм. Перебувати де-небудь (про чиюсь небажану, надокучливу, недоречну, постійну і т. ін. присутність).
3》 Швидко рухатися, стрімко направлятися куди-небудь.
4》 рідко. Прагнути до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови