стренчити

стре́нчити

-чу, -чиш, недок., перех., діал.

Рекомендувати, радити.

Значення в інших словниках

1. стренчити — Стре́нчити, -нчу, -нчиш, -нчать; стренч, стре́нчте кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. стренчити — Стренчити, -чу, -чиш гл. Рекомендовать, указывать, совѣтовать. Ажеж ти мені стренчив таке ледащо. Кіев. г.  Словник української мови Грінченка