стресор

стре́сор

-а, ч.

Фактор зовнішнього або внутрішнього середовища, який викликає стрес.

Значення в інших словниках

1. стресор — стре́сор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стресор — СТРЕ́СОР, а, ч. Несприятливий чинник, що викликає в організмі людини чи тварини стрес. Наводяться поради щодо подолання стресового стану та керування стресорами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. стресор — стре́сор несприятливий фактор зовнішнього або внутрішнього середовища (холод, голодування, психічні й фізичні травми, рентгенівське проміння тощо), який спричинює стан напруження (стресу) в організмі людини й тварин.  Словник іншомовних слів Мельничука