стрибач

стриба́ч

-а, ч., розм.

Те саме, що стрибун 1).

Значення в інших словниках

1. стрибач — стриба́ч іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. стрибач — СТРИБА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що стрибу́н 1. * Образно. Нам купили, Нам придбали Пречудового М'яча! Ми ніколи ще Не мали Отакого Стрибача! (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
3. стрибач — СТРИБА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що стрибу́н 1. *Образно. Нам купили, Нам придбали Пречудового М’яча! Ми ніколи ще Не мали Отакого Стрибача! (Перв., Райдуга.., 1960, 27).  Словник української мови в 11 томах