стрижений

стри́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до стригти 1).

|| у знач. прикм.

|| у знач. ім. стрижена, -ної, ж.: а) про жінку з коротко підстриженим волоссям; б) (заст., зневажл.) коротко обстрижена покритка. Стрижений під макітру.

Значення в інших словниках

1. стрижений — стри́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стрижений — див. безволосий  Словник синонімів Вусика
3. стрижений — [стрижеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. стрижений — СТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стри́гти 1. Лице старого, здорове, з .. коротко стриженими вусами і давно неголеною, стернистою, білою, як сметана, бородою, виявляло сліди більшого духового життя (І.  Словник української мови у 20 томах
5. стрижений — Стри́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стрижений — СТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стри́гти 1. Лице старого, здорове, з.. коротко стриженими вусами і давно неголеною, стернистою, білою, як сметана, бородою, виявляло сліди більшого духового життя (Фр.  Словник української мови в 11 томах