Великий тлумачний словник сучасної мови

строгий

стро́гий

-а, -е.

1》 Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м'якості, поблажливості; суворий.

|| Серйозний, зосереджений.

|| Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності.

|| Який виражає серйозність, зосередженість. Строгий погляд.

2》 Який не допускає ніяких відхилень, відступів, поблажок і т. ін.

3》 Якого треба неухильно, точно, повно виконувати, якого дотримуються.

|| Переконливий, незаперечний.

4》 Який не допускає відхилень від прийнятих норм моралі, поведінки і т. ін.

5》 Який поєднує в собі простоту ліній, форм і т. ін.

|| Без прикрас, з прямими лініями.

6》 поет. Холодний, з морозом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. строгий — стро́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. строгий — Крутий, суворий, вимогливий; (погляд) серйозний, тяжкий, не панібратський; (закон) твердий, невблаганний; (- ізоляцію) ЦІЛКОВИТИЙ; (облік) пильний; (стиль) клясичний; (одяг) витриманий.  Словник синонімів Караванського
  3. строгий — Суворий, вимогливий, штивний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. строгий — СТРО́ГИЙ, а, е. 1. Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м'якості, поблажливості; суворий. Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. строгий — ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва).  Словник синонімів української мови
  6. строгий — СТРО́ГИЙ, а, е. 1. Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м’якості, поблажливості; суворий. Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  7. строгий — Стро́гий, -а, -е Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.  Словник української мови Грінченка