струнник

стру́нник

-а, ч., розм.

Музикант, що грає на струнному музичному інструменті.

Значення в інших словниках

1. струнник — СТРУ́ННИК, а, ч., розм. Музикант, який грає на струнних музичних інструментах.  Словник української мови у 20 томах