стрій
I строю, ч.
1》 Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами.
|| Група людей, розміщена в ряд, у шеренгу.
|| Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які належать до однієї якої-небудь військової одиниці.
|| перев. з означ. Порядок розміщення, розташування солдатів, військових підрозділів, бойових машин і т. ін. для спільних дій.
|| Військові частини, признач. для безпосереднього ведення бойових дій; склад діючих військ.
|| Сукупність людей, придатних до активної діяльності, праці.
Вибувати зі строю — а) ставати непридатним для ведення бойових дій; ставати небоєздатним; б) гинути від рук противника.
2》 Ряд предметів, будівель і т. ін., послідовно розміщених в одну лінію.
3》 Структура, система будови чого-небудь.
|| Сукупність особливостей характеру, думок, поглядів і т. ін.
4》 муз. Співвідношення ступенів звукової системи за висотою; певна система звучання (музичного інструмента), що створюється співвідношенням тонів за висотою.
|| Певна система звучання музичного твору.
|| перен. Стан, настрій людини.
5》 у сполуч. з прикм. на та означ. Спосіб дій, манера діяльності, лад.
6》 у знач. присл. строєм. Розмістившись або розмістивши в один ряд.
II строю, ч., розм.
Те, в що наряджаються, вбираються; наряд.
|| Те, в що одягаються; одежа.
Великий тлумачний словник сучасної української мови