ступати
ступа́ти
-аю, -аєш, недок., ступити, ступлю, ступиш; мн. ступлять; док.
1》 перев. на що, у що. Ставити ногу куди-небудь, на щось.
|| Ставати на що-небудь.
Не знати, на яку ступити — а) догоджати кому-небудь, запобігати перед кимось; б) почувати себе дуже незручно.
Ногою ступити ніде — немає вільного місця.
Ступити не давати — переслідувати кого-небудь, присікуватися до когось.
2》 Переставляючи ноги, роблячи кроки, змінювати місце в просторі, рухатися, йти (про людину або тварину).
Кроку ступити не можна — про неможливість вільно діяти.
3》 Роблячи крок, входити куди-небудь.
|| Потрапляти куди-небудь, опинятися десь.
|| Входити, в'їжджати куди-небудь.
4》 у сполуч. зі сл. з ноги на ногу. Стоячи на місці, спиратися навперемінно то на одну, то на іншу ногу; переступати.
5》 перев. зі сл. путь, шлях і т. ін., перен. Починати інший спосіб життя, діяти в іншому напрямку.
6》 тільки наказ. сп. ступай, ступайте. Уживається як наказ або прохання піти куди-небудь або залишити когось, щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови