стіс
рідко стос, стосу, ч., чого.
1》 Велика кількість однорідних предметів, вертикально складених один на одний; стопа (див. стопа III).
|| Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів; бунт (див. бунт II).
|| Рівно складений ряд дров, цегли і т. ін.; штабель.
|| Те саме, що сажень 3).
Лежати стосом — бути складеними одне на одного (перев. поліна).
2》 перев. мн., перен. Про велику кількість чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови