стішити

сті́шити

-шу, -шиш, док., перех., розм.

Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати; заспокоїти.

Значення в інших словниках

1. стішити — сті́шити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стішити — СТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що, розм. Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати; заспокоїти. Стішив мене цей лист (Леся Українка); – Плач, Мартинку, сльоза серцеві полегкість дає. А душу стішиш, хіба що коли виростеш та шаблю Наливайкову візьмеш (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. стішити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
4. стішити — СТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати; заспокоїти. Стішив мене цей лист (Л. Укр., V, 1956, 20); — Плач, Мартинку, сльоза серцеві полегкість дає. А душу стішиш, хіба що коли виростеш та шаблю Наливайкову візьмеш (Ле, Побратими, 1954, 42).  Словник української мови в 11 томах