Великий тлумачний словник сучасної мови

субстанція

субста́нція

-ї, ж.

1》 У філософії – єдина основа всього сущого, основа буття.

2》 Основний складовий елемент.

|| перен. Суть чого-небудь.

3》 Біологічно активна речовина, яка використовується для виробництва готового лікарського засобу.

4》 Взагалі будь-яка речовина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. субстанція — субста́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. субстанція — ФІЛ. основа буття, першооснова; (сполук) основний складник; П. СУТЬ.  Словник синонімів Караванського
  3. субстанція — [субстан'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  4. субстанція — Їста, єство, живина  Словник чужослів Павло Штепа
  5. субстанція — СУБСТА́НЦІЯ, ї, ж. 1. У філософії – єдина основа всього існуючого, основа буття. 2. Основний складовий елемент. Субстанції, з яких складається ін'єкція [проти пухлин], схожі на протеїни (з наук.-попул. літ.); // перен. Суть чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  6. субстанція — субста́нція (лат. substantia – наявність; сутність) 1. Незмінна основа всього існуючого, протилежна мінливому й випадковому. 2. Філософська категорія для позначення внутрішньої єдності всіх форм саморуху матерії, всієї різноманітності явищ природи та історії. 3. Основа, сутність чого-небудь.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. субстанція — Філософське поняття, яке означає cутність, що лежить в основі чогось, принцип гранично широкої підстави; самодостатнє, незалежне буття (на противагу до випадковостей, станів, відносин), те, що може бути певним чином охарактеризоване...  Універсальний словник-енциклопедія
  8. субстанція — СУБСТАНЦІЯ (лат. substantia — сутність, дещо засадниче, підстава) — гранична засада, що дозволяє зводити багатоманітність і змінність властивостей до чогось постійного, відносно сталого і самостійно існуючого; деяка реальність...  Філософський енциклопедичний словник
  9. субстанція — Субста́нція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. субстанція — СУБСТА́НЦІЯ, ї, ж. 1. У філософії — єдина основа всього існуючого, основа буття. Декарт у своїй фізиці оголошує матерію єдиною субстанцією (Ленін, 29, 1972, 27). 2. Основний складовий елемент.  Словник української мови в 11 томах
  11. субстанція — рос. субстанция 1. Незмінна основа всього існуючого, реального, реалістичного, протилежна мінливому і випадковому. 2. Основа, сутність чого-небудь.  Eкономічна енциклопедія