сукулентний

сукуле́нтний

-а, -е.

1》 Прикм. до сукулент. Сукулентне стебло.

2》 Такий, що набряк; набряклий.

Значення в інших словниках

1. сукулентний — сукуле́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сукулентний — СУКУЛЕ́НТНИЙ, а, е. Прикм. до сукуле́нт. Сукулентне стебло.  Словник української мови у 20 томах
3. сукулентний — СУКУЛЕ́НТНИЙ, а, е. Прикм. до сукуле́нт. Сукулентне стебло.  Словник української мови в 11 томах