Великий тлумачний словник сучасної мови

суплетивний

суплети́вний

-а, -е, лінгв.

Який твориться способом суплетивізму.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. суплетивний — суплети́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. суплетивний — СУПЛЕТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який твориться способом суплетивізму. Суплетивні форми – співвідносні форми слів, утворені від різних коренів або основ (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. суплетивний — СУПЛЕТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який твориться способом суплетивізму. Суплетивні форми — співвідносні форми слів, утворені від різних коренів або основ (Сл. лінгв. терм., 1957, 189).  Словник української мови в 11 томах