сурдутик

сурду́тик

-а, ч., заст.

Зменш.-пестл. до сурдут.

Значення в інших словниках

1. сурдутик — сурду́тик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. сурдутик — СУРДУ́ТИК, а, ч., заст. Зменш. до сурду́т. Учні ходили у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. сурдутик — СУРДУ́ТИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до сурду́т. Учні ходили у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (Думки про театр, 1955, 28).  Словник української мови в 11 томах