Великий тлумачний словник сучасної мови

сурмачів

сурмачі́в

-чева, -чеве.

Прикм. до сурмач.

|| Належний сурмачеві.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сурмачів — сурмачі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сурмачів — СУРМАЧІ́В, че́ва, че́ве. Прикм. до сурма́ч; належний сурмачеві. Дитячі вигуки, регіт молоді.., верескливий галас кларнета – зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму, над котрою усе ж таки домінує сурмачеве “туру-туру... та!..”, що здіймається над майданом (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. сурмачів — СУРМАЧІ́В, че́ва, че́ве. Прикм. до сурма́ч; належний сурмачеві. Дитячі вигуки, регіт молоді.., верескливий галас кларнета — зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму, над котрою усе ж таки домінує сурмачеве «туру-туру… та!..», що здіймається над майданом (Коцюб., І, 1955, 233).  Словник української мови в 11 томах