Значення в інших словниках
-
сіло —
сі́ло іменник середнього роду сильце
Орфографічний словник української мови
-
сіло —
СІ́ЛО, а, с. Те саме, що сильце́. Попав в сіло (Номис).
Словник української мови у 20 томах
-
сіло —
I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев.
Словник синонімів української мови
-
сіло —
СІ́ЛО, а, с. Те саме, що сильце́. Попав в сіло (Номис, 1864, № 3924).
Словник української мови в 11 томах
-
сіло —
Сіло, -ла с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Ном. № 3924. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793. ум. сільце́.
Словник української мови Грінченка