Великий тлумачний словник сучасної мови

тарахкотіння

тарахкоті́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. тарахкотіти і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тарахкотіння — тарахкоті́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. тарахкотіння — ТАРАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тарахкоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Він [літак] кружляє над околишньою місцевістю, сповіщаючи тарахкотінням мотора про своє наближення (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. тарахкотіння — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.  Словник синонімів української мови
  4. тарахкотіння — Тарахкоті́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тарахкотіння — ТАРАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тарахкоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Він [літак] кружляє над околишньою місцевістю, сповіщаючи тарахкотінням мотора про своє наближення (Трубл.  Словник української мови в 11 томах