татари
тата́ри
-ів, мн. (одн. татарин, -а, рідко татар, -а, ч.; татарка, -и, ж.).
1》 Народ, що становить основне населення Татарстану.
|| Назва окремих груп тюркської народності, що живуть в інших республіках та областях Поволжя, Приуралля тощо.
2》 іст. Назва різних тюркських, монгольських та інших племен, які в 13-15 ст. об'єдналися в єдину державу – Золоту Орду й напали на Київську Русь, а згодом чинили набіги на Україну, Росію тощо.
3》 перен., розм. Про злу, грубу, неввічливу людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови