таурин

таури́н

-у, ч.

Монотіогліколь, що синтезується в організмі тварин та людини; відіграє суттєву роль у процесі травлення і засвоєння жирів та ліпідів.

Значення в інших словниках

1. таурин — таури́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. таурин — ТАУРИ́Н, у, ч., мед. Амінокислота, яка входить до складу жовчних кислот і формується у печінці. Вони також у значній мірі пов'язані з дефіцитом гальмівних амінокислот гліцину і таурину в більшій частині досліджень мозкових утворень (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах