тахометр

тахо́метр

-а, ч., спец.

1》 Прилад для здійснення тахометрії.

2》 У транспортних засобах (автомобілях, літаках, судах та ін.) – прилад, що вказує швидкість обертання колінчатого валу двигуна, валу турбіни тощо в даний момент часу в обертах за хвилину.

Значення в інших словниках

1. тахометр — тахо́метр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тахометр — ТАХОМЕТР – ТАХІМЕТР – ТАХЕОМЕТР Тахометр, -а. Прилад, яким вимірюють кутову швидкість обертового тіла. Тахіметр, -а. 1. Прилад для вимірювання швидкості течії води. 2. заст. Те саме, що тахометр. Тахеометр, -а.  Літературне слововживання
3. тахометр — див. спідометр  Словник чужослів Павло Штепа
4. тахометр — ТАХО́МЕТР, а, ч., спец. Прилад для вимірювання кутової швидкості (частоти обертання) деталей машин, апаратів і механізмів. Кутову швидкість обертового тіла (обертових частин машин, коліс, валів та ін.) вимірюють спеціальним приладом – тахометром (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. тахометр — тахо́метр (від грец. τάχος – швидкість і ...метр) прилад, яким вимірюють кутову швидкість обертового тіла.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. тахометр — ТАХО́МЕТР, а, ч., спец. Прилад для вимірювання кутової швидкості обертового тіла. Кутову швидкість обертового тіла (обертових частин машин, коліс, валів та ін.) вимірюють спеціальним приладом — тахометром (Курс фізики, II, 1956, 28).  Словник української мови в 11 томах