телефонізований
телефонізо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до телефонізувати.
|| телефонізовано, безос. присудк. сл.
|| у знач. прикм. Такий, у якому встановлено телефонний зв'язок.
Великий тлумачний словник сучасної української мовителефонізо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до телефонізувати.
|| телефонізовано, безос. присудк. сл.
|| у знач. прикм. Такий, у якому встановлено телефонний зв'язок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови