Великий тлумачний словник сучасної мови

тензор

те́нзор

-а, ч., мат.

Багатокомпонентна величина, що характеризується певною поведінкою (трансформаційними властивостями) при перетворенях системи координат.

|| Узагальнення понять скаляра, вектора. Тензор напруження.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тензор — те́нзор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тензор — те́нзор (від лат. tensus – напружений) узагальнення понять скаляра, вектора (напр., Т. напруження, Т. деформації). Т. задається набором з 3r чисел і особливими законами перетворення. Число r називається рангом Т. Скаляр є Т. нульового рангу, вектор – Т. першого рангу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тензор — ТЕ́НЗОР, а, ч., спец. Узагальнення понять величин, які характеризуються розміром і напрямом. На різних тектонічних структурах було становлено закономірний зв'язок між тензором магнітної сприйнятливості і необоротною деформацією порід (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах