терпітися
терпі́тися
терпиться, недок., безос.
Вистачає терпіння комусь, у когось є терпіння.
Не терпиться (терпілося) кому — а) у когось немає, не вистачає терпіння чекати чого-небудь; б) (з інфін.) комусь хочеться якнайшвидше зробити, виконати, отримати що-небудь, довідатись про щось і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови