тертя
тертя́
-я, с.
1》 Рух предмета по поверхні іншого предмета, який щільно до нього прилягає.
2》 фіз. Сила, що протидіє рухові одного тіла по поверхні іншого. Коефіцієнт тертя.
3》 перев. мн., перен. Незгоди, суперечки, сутички, що заважають нормальним взаєминам.
Великий тлумачний словник сучасної української мови