тилинка

тили́нка

телинка, -и, ж., зах.

Буковинський, молдавський і румунський народний духовий музичний інструмент без бокових отворів.

Значення в інших словниках

1. тилинка — = телинка буковинський, молдавський і румунськийнародний духовий інструмент, виготовлена з бузини пастуша флейта без ігрових отворів. Звукоряд натуральний, звук пронизливий. На Т. виконують сольні пастуші награші і танцювальні мелодії.  Словник-довідник музичних термінів
2. тилинка — Тили́нка, -ки ж. Родъ открытой свирѣли изъ бузины или вербы, безъ боковыхъ отверстій. Вх. Зн. 69.  Словник української мови Грінченка