типовість

типо́вість

-вості, ж.

1》 Властивість за знач. типовий 1), 2). Типовість обличчя.

2》 Поєднання в одній особі, в одному явищі індивідуальних, своєрідних рис, ознак і властивостей, характерних для сукупності осіб, явищ.

Значення в інших словниках

1. типовість — типо́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. типовість — [тиепов'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. типовість — ТИПО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. типо́вий 1, 2. Типовість обличчя; Елітою називають здорову насінну картоплю, що має стопроцентну сортову чистоту, найбільшу типовість для даного сорту й високу врожайність (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. типовість — Типо́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. типовість — ТИПО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. типо́вий 1, 2. Типовість обличчя; Елітою називають здорову насінну картоплю, що має стопроцентну сортову чистоту, найбільшу типовість для даного сорту й високу врожайність (Колг. Укр., 7, 1957, 40).  Словник української мови в 11 томах