Великий тлумачний словник сучасної мови

типологічний

типологі́чний

-а, -е.

1》 Стос. до типології, який ґрунтується на типології. Типологічна класифікація.

2》 Пов'язаний з певним типом організму; власт. певному типу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. типологічний — типологі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. типологічний — Який стосується типології – наукової систематизації, класифікації чогось за спільними ознаками; властивий певному типу якихось предметів чи явищ, який грунтується на встановленні спільності їх ознак: типологічний метод дослідження, типологічний аналіз...  Літературне слововживання
  3. типологічний — [тиеполоуг’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. типологічний — ТИПОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до типології, який ґрунтується на типології. Археологи України, звернувшись до типологічного аналізу речових матеріалів, розробили досконалу за деталями періодизацію культур епохи бронзи (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  5. типологічний — ТИПОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до типології, який грунтується на типології. Археологи України, звернувшись до типологічного аналізу речових матеріалів, розробили досконалу за деталями періодизацію культур епохи бронзи (Літ. Укр., 11.  Словник української мови в 11 томах