Великий тлумачний словник сучасної мови

типчаковий

типчако́вий

-а, -е.

Прикм. до типчак. Типчакова рослинність.

|| Порослий типчаком. Типчаковий степ.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. типчаковий — типчако́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. типчаковий — ТИПЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до типча́к. Типчакове сіно, скошене в стадії цвітіння й добре зібране, теж охоче поїдається всіма видами худоби (з наук. літ.); Типчакова рослинність; // Порослий типчаком. Типчаковий степ.  Словник української мови у 20 томах
  3. типчаковий — ТИПЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до типча́к. Типчакове сіно, скошене в стадії цвітіння й добре зібране, теж охоче поїдається всіма видами худоби (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 40); Типчакова рослинність; // Порослий типчаком. Типчаковий степ.  Словник української мови в 11 томах