тихострунний

тихостру́нний

-а, -е, поет.

Зі струнами, що тихо звучать.

Значення в інших словниках

1. тихострунний — тихостру́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тихострунний — ТИХОСТРУ́ННИЙ, а, е, поет. З струнами, що тихо звучать. Моя ти, втіхо, кобзо тихострунна! Одна ти в мене із утіх дісталась (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. тихострунний — ТИХОСТРУ́ННИЙ, а, е, поет. З струнами, що тихо звучать. Моя ти, втіхо, кобзо тихострунна! Одна ти в мене із утіх дісталась (П. Куліш, Вибр., 1969, 364:).  Словник української мови в 11 томах
4. тихострунний — Тихострунний, -а, -е Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.  Словник української мови Грінченка