топелець

топе́лець

-льця, ч., зах.

1》 Утопленик.

2》 міф. Водяний біс, який прагне потопити людей.

Значення в інших словниках

1. топелець — Топелець, -льця м. 1) Утопленникъ. Вх. Уг. 271. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить. Вх. Уг. 271.  Словник української мови Грінченка