топенант

топена́нт

-а, ч., мор.

Снасть, що підтримує кінець реї, щогли, стеньги і т. ін.

Значення в інших словниках

1. топенант — топена́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. топенант — тонена́нт (голл. toppenant) снасть для підтримування й піднімання горизонтальних і похилих рангоутних (див. рангоут) дерев.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. топенант — ТОПЕНА́НТ, а, ч., мор. Снасть, призначена для підтримування і підіймання горизонтальних і похилих рангоутних дерев.  Словник української мови у 20 томах