топтати
топта́ти
топчу, топчеш, недок., перех.
1》 М'яти, приминати ногами під час ходіння, бігання.
|| розм. Ходити, йти по чому-небудь.
|| розм. Ідучи, уторовувати стежку, шлях.
2》 Навмисно давити, м'яти, бити ногами.
|| Знищувати, придавлюючи, приминаючи ногами.
|| перен. Виражати зневагу до чого-небудь; ганьбити, знеславлювати кого-, що-небудь.
3》 розм. Запліднювати самку (про птахів).
4》 розм., рідко. Будувати хату з глини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови