торговий
торго́вий
-а, -е.
Те саме, що торговельний.
Торгова марка — за законодавством багатьох країн – ім'я, термін, знак, символ, рисунок або їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів або послуг одного продавця чи групи продавців і диференціації їх від товарів та послуг конкурентів.
Торгова націнка — надбавка до оптової ціни товару, необхідна для покриття витрат і отримання середнього прибутку підприємствами торгівлі.
Торгова палата — громадська організація, яка сприяє розвиткові економічних, особливо зовнішньоторгових, відносин між різними країнами.
Торгова фірма — один з видів торговельно-посередницького підприємства, що здійснює операції за власний рахунок і від власного імені.
Торгове право — в ряді держав (у Франції, Японії та ін.) – самостійна частина цивільного права, що спеціально регулює відносини торгового обороту.
Торгове представництво (торгпредство) — в деяких країнах – орган держави, який здійснює за кордоном її права у сфері зовнішньої економічної діяльності.
Торговий агент — посередник між виробником та споживачем продукції.
Торговий акредитив — зобов'язання банку видати за дорученням клієнта і за його рахунок конкретному одержувачу певну суму грошей.
Торговий баланс — співвідношення вартості експорту та імпорту країни за певний відтинок часу.
Торговий бар'єр — штучне обмеження вільної торгівлі між країнами у вигляді високих митних зборів, квот та інших обмежень імпорту і експорту.
Торговий дім — виробничо-торгова організація, яка здійснює переважно експортно-імпортні торгові операції по широкій номенклатурі товарів і послуг, організує міжнародну кооперацію виробництва, науково-технічне співробітництво, бере участь в кредитно-фінансових операціях та інших формах зовнішньоекономічних зв'язків.
Торговий кредит — придбання в кредит товарів для подальшого продажу з виплатою їх вартості і процентів у найближчій перспективі.
Торговий маклер — особа, яка самостійно не укладає угод, а лише вказує на можливість їх здійснення і зводить продаця і покупця.
Торговий патент — державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому законі видами підприємницької діяльності.
Торговий посередник — сполучна ланка між виробником і споживачем, продавцем і покупцем товару.
Торговий представник — глава торгового представництва (торгпредства) якої-небудь країни за кордоном.
Торговий центр — універсальний магазин або комплекс магазинів, що зазвичай включає підприємства побутового обслуговування.
Торгові угоди — міжфірмені або міжурядові угоди, угоди про товарооборот і платежі, що регулюють торгово-економічне співробітництво, товарообіг, умови та форми платежів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови