торгсин

торгси́н

-у, ч., іст.

Система торгівлі з іноземцями у спеціальних крамницях; у 1932-33 рр. скуповував за безцінь золото та ін. коштовності у населення.

Значення в інших словниках

1. торгсин — торгси́н іменник чоловічого роду магазин іст.  Орфографічний словник української мови