трава
трава́
-и, ж.
1》 Рослина з однорічними зеленими м'якими пагінцями, які не дерев'яніють.
|| збірн.
|| Уживається в складі наукових і народних назв таких рослин. Морська трава.
|| Зелений покрив землі з таких рослин.
|| перен. Про кого-небудь скромного, нічим не помітного, про щось незначне, скороминуще.
2》 перев. мн., розм. Настій, відвар і т. ін. з лікарських рослин або самі ці рослини, що їх застосовують як ліки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови