трамплін

трамплі́н

-а, ч.

1》 Спеціальне пристосування (іноді природна гірка) для відштовхування під час спортивних стрибків, що збільшує їх довжину та висоту.

2》 Вузька доріжка, що піднімається вгору на морських кораблях для запуску в політ літака за допомогою катапульти.

3》 перен. Опора, вихідний пункт для яких-небудь дій.

Значення в інших словниках

1. трамплін — трамплі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. трамплін — г. відскочня; (для бойових дій) П. вихідний пункт, пляцдарм, база.  Словник синонімів Караванського
3. трамплін — Стрибня  Словник чужослів Павло Штепа
4. трамплін — трамплі́н (франц. tremplin, з італ. trampoline, від trampolo – ходуля) 1. Пристрій, споруда для підсилення польоту людини при виконанні різних спортивних стрибків.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. трамплін — ТРАМПЛІ́Н, а, ч. 1. Спеціальне пристосування (іноді природна гірка) для відштовхування під час спортивних стрибків, що збільшує їх довжину та висоту. Крім лижних гонок, у 20-х роках почали проводитись змагання із стрибків з трампліна і слалома (з наук.  Словник української мови у 20 томах
6. трамплін — Трамплі́н, -на, -ну  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. трамплін — ТРАМПЛІ́Н, а, ч. 1. Спеціальне пристосування (іноді природна гірка) для відштовхування під час спортивних стрибків, що збільшує їх довжину та висоту. Крім лижних гонок, у 20-х роках почали проводитись змагання із стрибків з трампліна і слалома (Спорт..  Словник української мови в 11 томах